- керунок
- —————————————————————————————керу́нокіменник чоловічого родунапрямрідко
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
керунок — нку, ч., рідко. Те саме, що напрям 1) … Український тлумачний словник
керунок — напрямок … Лемківський Словничок
напрям — 1) (простір, куди спрямовано певну дію, рух / де перебуває хто н., міститься що н.), напрямок; бік, сторона (напрям / місцевість, що лежить у цьому напрямі) 2) (лінія руху кого / чого н.), напрямок, керунок; курс (лінія руху судна, літака тощо);… … Словник синонімів української мови
напрямок — мку, ч. (керунок, нку, ч. ), Пр. Лінія руху або лінія розміщення кого , чого небудь … Словник лемківскої говірки